Національний екзит-пол як рентген електорату політичних сил в Україні: соціологи підбили підсумки свого дослідження у день парламентських виборів


       


Національний екзит-пол, який з 2004 року проводиться у традиційному складі двох провідних соціологічних організацій –  Київського міжнародного інституту соціології та Центру Разумкова, – за модераторства Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучерів» та фінансової підтримки міжнародних фондів,  відрізняється  від решти екзит-полів тим, що провадить ретельний післявиборчий аналіз структури  електорату. В книжках, які  виходять друком щоразу після виборів, можна добре простежити історію  партій і політичного життя в Україні, динаміку електорального вибору, проаналізувати  особливості електоратів різних партій чи  кандидатів у президенти.

Тож, на прес-конференції, присвяченій аналізу парламентських виборів та особливостям голосування за різні політичні сили, науковці вкотре наголосили, що розглядають екзит-пол не стільки як матеріал для теледебатів в ніч виборів, що властиво для багатьох західних країн, а радше як  важливий метод дослідження електоратів політичних сил в Україні.

Виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Наталя Харченко розповіла, що  Національний  екзит- пол’Рада-2014   проходив цього разу  на 400 дільницях по всіх областях України. Дослідження проводили дві соціологічні організації –  Центр Разумкова і Київський міжнародний інститут соціології – кожна на  200 дільницях, тобто одночасно  було проведено два паралельні екзит-поли. Загалом працювало близько 1000 інтерв’юерів. Усього  в день виборів було опитано 17800 виборців. Частка людей, які взяли участь в опитуванні, становить 73%,  водночас 27% , яких намагалися опитати інтерв’юери,  відмовилися з різних причин відповідати на запитання дослідження.

Наталя Харченко зазначила, що опитування пройшло без  конфліктних ситуацій,  певні складнощі були лише на окремих дільницях на Донбасі. Наприклад, несподіванкою стало  те, що військових, які там голосували, було більше, ніж зареєстровано виборців, проте сам екзит-пол  відбувався в межах запланованої методології.

Але найбільше вразив соціологів порівняно з попередніми екзит-полами  низький рівень визначеності  електорату. «Кожен п'ятий виборець, який прийшов на парламентські вибори, відповів, що визначився, за кого голосувати, лише за тиждень до виборів або й взагалі на виборчій дільниці,– наголосила Наталя Харченко.

Заступник директора соціологічної служби Центру Разумкова Михайло Міщенко  порушив таку тему, як рівень участі виборців у голосуванні, адже  екзит-пол дає змогу  визначити не лише, як голосувала та чи інша категорія населення, а  й якою була електоральна активність населення.

Соціолог зауважив, що про рівень участі у виборах можна говорити лише з певною похибкою, тому що екзит-пол охоплює лише ту частину громадян, які  голосували  на дільницях,  в той час як значна частина виборців голосує і вдома.   Поза тим, каже Михайло Міщенко, екзит-пол все одно дає певне уявлення про активність громадян у виборах, і цього разу соціологи відзначили помітно нижчий рівень участі, аніж, скажімо, на президентських виборах 2014 року. Науковець відзначив, що загалом це  є загальною тенденцією у більшості країн світу, де існує президентська  форма правління, коли  рівень голосування на президентських виборах вищий, аніж на парламентських.  Не стало несподіванок і під час останніх виборів в Україні.

Аналізуючи, наскільки були активними різні категорії населення,  Михайло Міщенко відзначив досить низьку активність молоді, власне як і на попередніх виборах. Але якщо на виборах Президента, за оцінками соціологів, у голосуванні взяли участь 44% молодих людей, то на парламентських –  лише 35%. «Ми бачимо, що рівень участі молоді у виборах має тенденцію до зниження, – каже експерт, –  причому це спостерігається ще з кінця 90-х років. Певним винятком стало голосування в 2004 році, коли під час сплеску Помаранчевої революції і громадянської активності, у виборах взяв участь  71% молодих людей, але  на виборах 2006 року серед молоді проголосувало вже 57%, 2007-го  – 56%, на президентських  виборах цього року – 44%, тепер от – 35%. Тобто ми  бачимо, що незважаючи на всі заохочувальні заходи і кампанії,  молодь є найменш активною у виборах».

Найбільш активною віковою групою, каже Михайло Міщенко, є  люди віком від 50 до 59  років – 62% представників цієї групи взяли участь у цих виборах, на попередніх виборах вони також були найбільш активними – тоді проголосувало 70% тих, кому  від 50 до 59 років. Досить активною є й група 40-49-річних, у цих виборах взяло участь 60% представників цієї вікової групи. А серед тих, кому від 30 до 39 років, відзначається  51%-й рівень  участі у виборах, рівень участі серед пенсіонерів також не вельми високий  – 55%.

Стосовно голосування чоловіків і жінок, то традиційно чоловіки є дещо більш активними на виборах, ніж жінки. Але ця різниця, за словами соціолога з кожними виборами все більш стирається. «Цього разу на виборчі дільниці прийшли 54% чоловіків, тоді як серед жінок – 52%, – описує картину Михайло Міщенко. –  Ненабагато менше, і потрібно сказати, що різниця між чоловіками і жінками  щодо електоральної активності зменшується.   На початку 2000 років ми спостигали більші відмінності в електоральній активності чоловіків і жінок – чоловіки були значно більш активні».

Щодо міста і села, то теж  традиційно  активніше голосують сільські жителі. «Цього разу      на виборчих дільницях в селах з’явилося 58,5% всіх виборців, тоді як у  містах до виборчих скриньок прийшли лише 50%», – констатував Михайло Міщенко.

В свою чергу, директор Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна наголосила, що ніколи за всю історію проведення парламентських виборів в Україні серед виборців не було такої невизначеності, як  перед останніми парламентськими виборами. «Наприклад, у 2012 році в екзит-полі відповіли, що «давно був прихильником цієї партії,  задовго до виборів»,   56% респондентів, зараз – таких лише 39%, – відзначила соціолог. – Якщо взяти в сумі тих, хто був прихильником партії задовго до виборів, і тих, хто визначився за місяць до виборів, то виходить що в1998 році таких було 65%, (хоча партії тоді начебто тільки з’явилися!), в 2002-му – 74%, в 2006-му – 83%,  в 2007-му – 77%. Це люди, які до початку виборчої кампанії вже знали, за кого вони голосуватимуть. У цьому ж екзит-полі в сумі таких було лише 54% – тобто половина виборців, які прийшли на виборчі дільниці, визначилися протягом останнього місяця чи тижня перед виборами, а то й у день голосування», – наголосила Ірина Бекешкіна.

Саме наявністю великої частки невизначених пояснила експерт значні розходження між довиборчими опитуваннями і екзит-полами, навівши приклад «Самопомочі», 44% виборців якої відповіли під час екзит-полу, що вирішили за неї голосувати  в останній  місяць, а ще 8% – у день виборів.

Ірина Бекешкіна звернула увагу журналістів, що вперше в екзит-польному опитуванні з’явилися питання щодо того, які  завдання виборці вважають першочерговими. Так, згідно з опитуваннями, 46% учасників парламентських виборів вважають, що першочерговим завданням для України має бути досягнення миру та зміцнення обороноздатності країни. «Явно на перше місце серед завдань для країни вийшло питання миру і зміцнення обороноздатності – так вважає 46% виборців. На другому місці – подолання корупції і люстрація влади (25%), на третьому – вирішення економічних проблем (19,5%)», – сказала Ірина Бекешкіна. Водночас соціолог наголосила, що досягнення миру та зміцнення обороноздатності підтримують виборці більшості партій: «Блоку Петра Порошенка» – 55%, «Народного фронту» – 52%, «Громадянської позиції» - 49%, «Батьківщини» – 49% і «Радикальної партії Олега Ляшка» – 47%. Істотно  відрізняються першочергові завдання, підтримані виборцями «Самопомічі» та «Свободи».

«Істотно відрізняються від решти дві політичні сили, для яких першочерговим завданням є подолання корупції та люстрація влади: це - партія «Самопоміч» – 39,5% та ВО «Свобода» – 43%. Серед виборців Комуністичної партії України економічні проблеми первинні для 36%. Також для виборців партії «Опозиційний блок» питання миру та обороноздатності є ключовим для 35%, а економічні питання для 44%», – повідомила соціолог.

Аналізуючи дані екзит-полу, Ірина Бекешкіна також зазначила, що існують відмінності електорального вибору в залежності від статі, віку та рівня освіти українців. Зокрема, підтримка «Народного фронту» серед жінок була вищою, ніж серед чоловіків - 24% і 19% відповідно, те саме стосується і підтримки «Опозиційного блоку» – 10% і 6% відповідно. Чоловіки більше, ніж жінки підтримали «Свободу» – 8% і 5% відповідно.

Вікові відмінності передусім стосувалися КПУ, також електоральна підтримка росла з віком виборців у «Опозиційного блоку» (від 5% серед наймолодшого електорату віком до 30 років до 10% серед тих, кому за 60). Водночас підтримка «Блоку Петра Порошенка» та «Народного фронту» була практично рівномірна в усіх вікових групах.

Вивчення даних Національного екзит-полу показує і взаємозв`язок наявності підтримки партій від рівня освіти виборців. Це стосується найперше «Народного фронту», Об'єднання «Самопоміч» і Радикальної партії Олега Ляшка. Найвищий освітній рівень у виборців «Самопомочі», у 56% яких вища освіта, 6,5% – незакінчена вища, 25% – середня спеціальна. Найнижчий освітній ценз – у Радикальної партії, серед виборців якої з вищою освітою 19% і ще 5% мають незакінчену вищу освіту, тоді  як 10,5% виборців – загальну  середню освіту, 12%  – неповну середню, 7% – середню спеціальну.

Що стосується віку виборців, то наймолодші українці в основному підтримали Об'єднання «Самопоміч»: цю партію підтримали 48% виборців віком до 40 років. Найстарший електорат у Комуністичної партії (73% проголосували старше 50 років) і у «Опозиційного блоку» (58% голосуючих старше 50 років).

Крім того, відрізняється електорат «Самопомочі» і Радикальної партії Олега Ляшка за типом поселення: найбільш урбанізований він у Об'єднання «Самопоміч»: (48% виборців проживають в обласних центрах), а 50%, які підтримали Радикальну партію,  це сільські жителі. Також аналіз даних Національного екзит-полу показує, що трохи вище середнього відсоток сільських жителів в електорату «Народного фронту» - 43%, та «Свободи» - 41%.

Відповідаючи на запитання, чому «Свободі» не вдалося подолати 5%-й бар’єр, Ірина Бекешкіна припустила, що це сталося через появу нових конкурентів на кшталт «Самопомочі», Радикальної партії Ляшка та «Правого сектору». «Свобода» втратила своїх виборців і через розчарування діяльністю партії під час Майдану і після нього, – відзначила експерт, – наприклад, серед основних причин втрати популярності «Свободи» у нашому експертному опитуванні фахівці відзначили участь «свободівців» у корупційних скандалах, а також зникнення суспільного запиту на радикальний спротив режиму Януковича», – пояснила Ірина Бекешкіна.

Саме ж експертне опитування, в якому вивчались оцінка виборчої кампанії і очкування від майбутньої Ради, представила аналітик Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька кучеріва» Юлія Ільчук. В опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» взяло участь  32 експерти, проводилось воно з 29 жовтня по 3 листопада 2014 року.

За словами Юлії Ільчук, нинішню виборчу кампанію від попередніх, зокрема 2012 року, відрізняє зменшення кількості застосування адмінресурсу, фальсифікацій та маніпуляцій із виборами. Негативними відмінностями респонденти назвали: збереження мажоритарної складової, перебування країни у стані війни та неголосування певної частини українців. До того ж вибори-2014, на думку експертів, відрізняються вищим рівнем популізму та нижчою явкою виборців.

Найбільшою несподіванкою нинішніх парламентських виборів вони назвали підсумки волевиявлення. А саме: високі результати «Народного фронту» та Об’єднання «Самопоміч». А ще — друге місце Блоку Петра Порошенка та вище очікуваного результат Опозиційного блоку.

Втрату позицій президентської політичної сили, якій соціологи прогнозували перше місце, експерти пояснили включенням до списку блоку кандидатів із сумнівною репутацією та висунення «дивних» мажоритарних кандидатів. Водночас перемога «Народного фронту», за їхніми словами, пояснюється вдалою виборчою кампанією, а також акцентом на те, що наступним прем’єром стане Арсеній Яценюк.

Щодо успіху Об’єднання «Самопоміч», то головна його причина — запит на нові обличчя та позитивний імідж самого Андрія Садового.

Натомість позиціонування постаті Юлії Тимошенко зі «старими політиками», на думку експертів, стало основною причиною доволі низьких результатів голосування. Певний вплив також мав і розкол всередині партії, коли частина кадрового потенціалу осередку відійшла до «Народного фронту».

Програш «Свободи» пов’язали з появою потужних конкурентів — «Правого сектору», «Самопомочі» та Радикальної партії, а також із певним розчаруванням громадян у цій політичній силі.

Показник Опозиційного блоку експерти назвали лише відносним успіхом, адже, на їхню думку, він відображає реальну частину осіб із числа колишніх виборців Партії регіонів і проросійськи налаштованих громадян, які захотіли і змогли взяти участь у виборах.

А ще  директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна відзначила наявність напередодні голосування великої кількості фейкових соціологічних опитувань. За її словами, така ситуація не притаманна європейським країнам, і оскільки ми рухаємося до Європи, маємо відмовитися від такої практики. Експерт наголосила: ці опитування замовляються на користь тих чи інших політичних сил, адже, як правило, високий рейтинг політичної сили спонукає виборця підтримати її, мовляв, тоді «голос не пропаде».

«Головна функція екзит-полу — контроль за результатами волевиявлення. А відрізнити якісне опитування від неякісного дуже просто. Якщо компанія раніше нічого не проводила — це однозначно неправда», — наголосила І. Бекешкіна.

Ще однією особливістю  цих виборів була та,  що  дані «фейкових» передвиборчих опитувань  і екзит-полів почали ставити в свою новинну стрічку інформаційні агенції. «В жодній цивілізованій країні такі опитування  просто не цитувалися б засобами масової інформації, – наголосила експерт. –  Якщо інформаційна агенція ставить в новину явний фальсифікат, то в мене питання наскільки інформаційна агенція відповідає своїй назві, наскільки вона взагалі дає нормальну інформацію», - вважає Бекешкіна.

Наприклад, щодо екзит-полу, який проводив «Універсітас» на замовлення УНН, експерти зазначили: екзит-пол не відрізнявся від інших, окрім даних «Заступу», який отримав 7,5%. Організатори  пояснювали це тим, що «Заступ» орієнтувався на сільське населення, а інші екзит-поли не проводили опитування в селі. «Подивіться, на всіх екзит-полах 35% – частка села, і всі це чудово розуміють. Але журналісти все одно пишуть, що ці «Універсітас» роблять в селі, а інші не роблять», - наголосила Ірина Бекешкіна.

«Ми реалізуємо практику відкритості – відкритості фінансування та наших даних. Масиви даних, результати по кожній дільниці за всю нашу історію доступні усім зацікавленим. Чи бачив хто-небудь масиви даних інших екзит- полів? Чи дійсно вони проводяться в тому обсязі і на тій кількості дільниць, яка була заявлена? Думаю, журналісти мають право дізнаватися деталі. Ця інформація є дуже закритою», –  заначила виконавча директорка Київського міжнародного інституту соціології Наталя Харченко.

«Розрізнити екзит-поли дуже легко. Якщо компанія нічого до того не проводила - в смітник», –  резюмувала Ірина Бекешкіна.

 

Національний екзит-пол як рентген електорату політичних сил в Україні: соціологи підбили підсумки свого дослідження у день парламентських виборів
Парламентські вибори-2014: підсумки Національного екзит-полу'2014
Дані Національного екзит-полу’Рада-2014 щодо результатів голосування виборців України 26 жовтня 2014 року станом на 20:00
Дані Національного екзит-полу’Рада-2014 щодо результатів голосування виборців України 26 жовтня 2014 року станом на 18:00
Учасники Консорціуму "Національний екзтит-пол'2014" розповіли, як буде проведено екзит-пол на парламентських виборах
Національний екзит-пол'2014 на парламентських виборах - відеоролик
Вийшла друком книга "Національний екзит-пол: президентські вибори ’2014"
Результати Національного екзит-полу’2014 були успішними й показали: Захід і Центр – найбільш активні, молодь стає дедалі пасивнішою, а жінки наздоганяють чоловіків в участі у виборах
Національний екзит-пол’2014: остаточні дані
Дані Національного екзит-полу’2014 за регіонами та типом поселення
ДАНІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЕКЗИТ-ПОЛУ’2014 ЩОДО РЕЗУЛЬТАТІВ ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ СТАНОМ НА 18:00
Проблеми проведення президентських виборів у Донецькій і Луганській областях
Створено відеоролики про "Національний екзит-пол'2014"
Вибори-2014: сподівання громадян, рейтинги кандидатів, мотивація вибору
Про те, хто і як проводить Національний екзит-пол'2014, дивіться у відеоролику Фонду "Демократичні ініціатви"
Якщо екзит-пол на старті, значить вибори відбудуться
Національний екзит-пол’2014
Результати екзит-полу: хто і як голосував – розподіл електоратів за демографічними показниками. Вибори 2012: сподіване і несподіване. Думки експертів.
Олексій Левінсон: В Україні більше політичного плюралізму та розвиненіша соціологія
І.Бекешкіна: КПУ і "Свобода" отримали непогані результати у Центрі України
Ігор Когут: Жодного впливу представників іноземних держав чи інших іноземних структур на Національний екзит-пол немає
Є небезпека дискредитації соціології під час виборів
КМІС проводить Національний екзит-пол без перешкод
Національний екзит-пол після закриття виборчих дільниць о 20:00 оприлюднить перші дані в медіа-холі УНН
На виборах буде, як мінімум, чотири екзит-поли
Соціологи підрахували, що в Україні не вистачить фахівців для проведення екзит-полів на всіх мажоритарних округах
Перші результати Національного екзит-полу'2012 будуть оприлюднені відразу по закритті виборчих дільниць
Для нагляду за проведенням Національного екзит-полу’2012 створено спеціальну наглядову раду
Створено відеоролик про "Національний екзит-пол'2012"
Соціологи створили консорціум до виборів
«Національний екзит-пол’ 2010» був успішним
2-й тур Національного екзит-полу‘2010 – методика опитування й порядок оприлюднення
Підтримай Національний екзит-пол’2010

Коментарі